Результати моніторингу якості освіти 2021-2022 н.р.

У закладі дошкільної освіти були проведені вхідний моніторинг рівня досягнень та засвоєння програмових вимог станом на початок 2021-2022  навчального року (з 06.09.2021 р. по 17.09.2021 р.) та підсумковий моніторинг рівня досягнень та засвоєння програмових вимог станом на кінець 2021-2022 навчального року  (з 23.05. по 03.06.2022 р.; в режимі онлайн з дітьми, які не відвідують заклад в зв’язку з воєнним станом на
території України). Одним з головних завдань дошкільної освіти є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей , набуття соціального досвіду. Цілісність освітнього процесу в закладі дошкільної освіти забезпечується реалізацією БК дошкільної освіти, який є Державним стандартом. Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками компетентності дітей освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини» програми розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля». Для кожної вікової групи ці критерії індивідуальні, добирають їх з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючи з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти. Таблиці оцінювання скомпоновані відповідно до віку дитини ( ранній вік, молодший дошкільний вік, середній дошкільний вік, старший дошкільний вік). Для стимулювання розвитку дітей і своєчасного виявлення та усунення недоліків в освітньому процесі моніторинг рівня досягнень здійснювався двічі на рік (вересень, травень).
Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:
 використання діагностичного інструментарію;
 використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;
 за результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, низький).
Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості). В зв’язку з об’єктивними причинами ( воєнний стан в Україні) використовувався для визначення результатів освітньої діяльності і самоаналіз педагогів.

Отже, в результаті проведеної роботи маємо такі якісні показники моніторингу рівня досягнень вихованців ЗДО (таблиця 1)

Порівняльний аналіз результатів моніторингу показав покращення по всім освітнім лініям. Найкращі результати виявилися з освітніх ліній «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в соціумі». Необхідно продовжувати роботу над формуванням компетентностей з освітнього напряму «Мовлення дитини» (мовленнєвої, комунікативної та художньо- мовленнєвої).
Результати моніторингу виявили проблеми: «Мовлення дитини»
 труднощі в підтримці діалогу з однолітками та дорослими
 формування логічних міркувань і висловлювань
 побудова різних типів речень
 складання різних розповідей
 вільне вступання у спілкування з однолітками та дорослими
 сформованість правильної звуковимови та розвиток фонематичного слуху «Дитина в соціумі»
 формування уявлення про обрядові календарні свята, ремесла, народні ігри та іграшки рідного краю
 вміння розв’язувати проблемні ситуації
 формування інтересу до історії рідного краю
 знання про традиції своєї сім’ї «Дитина у природному довкіллі»
 встановлення причино – наслідкових зв’язків «Дитина у світі культури»
 недостатній інтерес до образотворчої діяльності
 планування дій під час образотворчої діяльності «Особистість дитини»
 труднощі в практичному застосуванні правил безпеки життєдіяльності
 чітке виконання основних рухів
 усвідомлене розуміння необхідності проведення профілактичних заходів «Гра дитини»
 домовлятися з однолітками про спільні ігри за встановленими правилами
 недостатньо сформовані вміння планувати гру та самостійно її організовувати «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
 розуміння цілісності доби
 орієнтування в часі
 просторові уявлення

Дані педагогічного та психологічного досліджень досягнень випускників дошкільного закладу та тематичного вивчення стану освітньої діяльності зі старшими дошкільниками в контексті безперервної освіти показали, що робота ведеться систематично, з урахуванням вікових, психологічних та фізіологічних особливостей дітей 6-го року життя.
Результати моніторингу рівня досягнень та засвоєння програмових вимог старшими дошкільниками показали, що діти 6-го року життя на достатньому рівні:
 усвідомлюють свої фізичні можливості, уміння, переживання а також здатність адекватно оцінювати свої досягнення та особисті якості;
 сформовані соціальні мотиви: потреба в соціальному визнанні, бажання отримувати соціально значимий статус; бажання вчитися, отримувати знання;
 здатні свідомо керувати своєю поведінкою та діяльністю, ставлять мету та докладають вольові зусилля для її досягнення;
 вміють підпорядковувати свої дії вимогам «треба», а не «хочу», свою поведінку встановленим правилам;
 розвинені пізнавальні процеси, здатність концентрувати увагу на кількох предметах одночасно; швидко переключати зосередження уваги з одного об’єкту на інший, з одного виду діяльності на інший;
 уміють адекватно й доречно спілкуватися рідною мовою в різних життєвих ситуаціях;
 сформовані фонематична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна сторони мовлення;
 проявляють пізнавальний інтерес до навколишнього світу і взаємин людей;
 уміють адекватно поводитися в колективі;
 мають сформовані уявлення про доброту, гуманність, чесність, справедливість як важливі якості взаємин між людьми;
 проявляють прихильність до дорослих та однолітків, уміють висловлювати своє ставлення, прагнуть позитивної оцінки оточуючих;
 уміють регулювати свої емоції;
 дотримуються правил особистої гігієни;
 знають свої права та відповідально виконує свої обов’язки;
 володіють трудовими вміннями та навичками, проявляють працьовитість, бережне ставлення до результатів праці;
 володіють мовленнєвим етикетом;
 уміють лічити в межах 10, робити нескладні усні обчислення, розв’язувати елементарні задачі;
 уміють здійснювати найпростіші форми самоконтролю власної діяльності, перевіряти зроблене, виправляти помилки.

Однак, є ряд питань над якими треба працювати педагогам старших груп, а саме:

 для забезпечення реалізації діяльнісного підходу ввести в освітній процес різні види дитячої діяльності творчого характеру ( ігри, технічне і художнє моделювання);
 розширити діапазон дидактичних методів і прийомів через розвивальні ігри і вправи, логічні задачі, проблемні питання, ігрові технології, що активізують у дітей мислення і уяву;
 організовувати систематичні спостереження, пошуково – дослідницьку діяльність, використовуючи розвивальне середовище групи;
 забезпечувати дитині можливість взаємодії та взаємообміну досвіду з однолітками і дорослими , що дасть змогу виявити ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;
 під час проведення організованої освітньої діяльності систематично використовувати різноманітні класичні та інноваційні педагогічні технології, методи і прийоми, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці, раціонально поєднувати вербальні, наочні та практичні методи;
 активно використовувати проєктну діяльність в розвитку пізнавальної активності дошкільників, прагненні пізнати традиції та звичаї українського народу; в розширенні обсягу знань про Україну,її історію,
культуру; у формуванні стійкого інтересу до матеріалу народознавчого характеру;
 використовувати практичні форми роботи з дітьми з удосконалення навичок особистої гігієни; з формування навичок безпеки життєдіяльності в різних надзвичайних ситуаціях.
Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:
1. Педагогічним працівникам:
1.1. Працювати над реалізацією завдань Базового компонента дошкільної освіти та програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».
1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей.
1.3. Забезпечити батьківські інформаційні чати необхідною консультативно- просвітницькою інформацією.
1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення.
1.5. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки, чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття.
1.6. Закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів дитячої діяльності; використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи.
1.7. Активно використовувати проєктну діяльність в розвитку пізнавальної активності дошкільників, прагненні пізнати традиції та звичаї українського народу; в розширенні обсягу знань про Україну, її історію, культуру; у формуванні стійкого інтересу до матеріалу народознавчого характеру.
1.8. Використовувати практичні форми роботи з дітьми з удосконалення навичок особистої гігієни; з формування навичок безпеки життєдіяльності в різних надзвичайних ситуаціях; навчання адекватно реагувати на різні життєві ситуації, стримувати негативні емоції.
1.9. Співпрацювати з батьками щодо:
 мовленнєвого розвитку дітей: систематичного читання книжок, обговорення ілюстрацій, дотримання культури мовлення і мовного етикету;
 формування основ безпеки життєдіяльності та удосконалення навичок особистої гігієни: бесіди, перегляд відео та мультфільмів з обговоренням їх змісту, обговорення різних ситуацій;
 прагнення пізнати традиції та звичаї українського народу; розширення обсягу знань про Україну;
 створення умов для набуття дітьми досвіду усвідомлених суспільних дій, правомірної поведінки й толерантного спілкування на основі поваги до прав інших людей.
2. Педагогам груп компенсуючого типу:
2.1. Планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.
2.2. Контролювати мовлення  дітей та  корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.
2.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери.
2.4. Учителям-логопедам здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до висновків ІРЦ щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей.
3. Музичним керівникам:
3.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.

3.2. Активізувати роботу з національно-патріотичного виховання дошкільників: проведення свят, розваг, створення відео презентацій, розучування музичних творів.
4. Інструктору з фізичної культури:
4.1. Активізувати роботу з фізичного виховання з дітьми, які потребують додаткової уваги.
4.2. Спланувати та проводити форми роботи з дошкільниками, направлені на розвиток інтересу до народних ігор різноманітного змісту, формування знань про широке використання українцями природних чинників у оздоровчому світосприйманні.
4.3. Сприяти формуванню здоров’язбережувальної компетентності дітей дошкільного віку шляхом активного використання практичних форм роботи.
4.4. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток координації рухів.

 

Таблиця 1